У світі про економіку. ШІ-помічники на смартфонах, ринок гуманоїдів та битва за культивоване м´ясо в Європі

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали кілька закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

Структура має значення: чому не сталося катастрофи на фондовому ринку

Останніми тижнями увагу ділових кіл прикували події на фондових ринках. У минулих випусках рубрики ми констатували перелам висхідного тренду на біржах передусім через те, що інвестори знизили очікування від передових технологічних компаній та їхніх проектів, заснованих на штучному інтелекті (ШІ). Проте ще тиждень тому, коли численні ЗМІ аналізували наслідки "кривавого понеділка" (5 серпня), ми писали, що катастрофи не відбулося та навели кілька порад Воррена Баффета, як не програти, розпродаючи акції "на низах". Сьогодні ж варто чітко визнати: справжньго обвалу на ключових світових біржах не сталося (якщо не враховувати одноденне падіння японського індексу Nikkei на 13% з поступовим зростанням протягом минулого тижня), а головне — дати відповідь чому? Ці знання дозволять влучніше прогнозувати майбутнє без зайвої ейфорії чи панічних настроїв.

Найкращою ілюстрацією довгострокових трендів на фондовому ринку є свіжий звіт Global Investment Returns Yearbook, складений Елроєм Дімсоном, Полом Маршем та Майком Стонтоном з банку UBS. На графіку нижче показана частка галузей на ринку акцій США за всю історію до 2023 р.:

Фондовий ринок США за секторами з 1790-х до 2023 рр., %

Як бачимо, акції транспортних компаній (залізниць), які домінували на початку минулого століття (жовтий колір), наразі охоплюють лише кілька відсотків, зате найбільшу динаміку зростання показує світло-сірий сегмент — інформаційні технології. Однак також впадає в очі, що зараз фондовий ринок США набагато більше диверсифікований, а технологічні компанії не домінують на ньому так, як колись залізниці.

Ще більш детально у розрізі галузей показані фондові ринки США і Великої Британії у 1900 та 2024 рр.:

Неважко помітити, що навіть після всіх успіхів майже за чверть століття частка компаній з галузі високих технологій все ще не досягла піку, що був зафіксований під час буму доткомів на зламі століть. Це одна з вагомих причин, чому турбулентності з "Неперевершеною сімкою" (The Magnificent 7: Apple, Microsoft, Alphabet, Amazon, Nvidia, Meta і Tesla) та іншими компаніями сектору зараз не підірвали біржі. 

Стара справа проти Google допоможе новому ринку ШІ-помічників

Рішення Окружного суду США про визнання Google незаконною монополією в інтернет-пошуку обростає новими перспективами, які стосуються не лише цього ринку. Попри те, що Alphabet точно подаватиме апеляційну скаргу, процес, до якого залучений Мінфін США, вже набирає обертів і теоретично може завершитися примусовим розділом компанії. На цьому фоні видання Finencial Times припускає, що Google тепер важче будуть даватися рішення щодо поширення своїх ШІ-продуктів за схожими практиками, які потенційно можуть порушувати антимонопольне законодавство. Своєю чергою це може вплинути на ринок, який зароджується. Йдеться про конкуренцію серед розробників голосових помічників зі штучним інтелектом.

Відповідну свою програму Google продемонстрував цього тижня. Gemini Live розроблена як розмовний інтерфейс з природним звучанням — такі асистенти одного дня можуть стати основним способом взаємодії людей зі смартфонами (просто поговоріть з телефоном замість "забивати в гугл"). Подібний сервіс допрацьовує й OpenAI. Зважаючи на потенціал таких розробок, можна припустити, що кожен технологічний гігант захоче вивести на ринок подібний продукт.

Зрозуміло, що ШІ-помічник, який першим потрапить до ширшої аудиторії, швидше навчиться на великих даних та отримає перевагу. Якщо зважати, що Android належить Google, то не важко здогадатися, який це буде продукт. Компанія вже заявила, що вбудує Gemini у свою мобільну операційну систему, що потенційно зробить її доступною для близько 70% користувачів смартфонів.

Утім, наголошує видання, історія не така прямолінійна. Можна згадати, як два десятиліття тому саме антимонопольна справа проти Microsoft (щодо незаконних дій з просування Windows) вгамувала агресивні інстинкти цієї компанії з поширення впливу на інтернет-пошук (через власний браузер) і по суті розчистила місце для Google. Тепер уже ця компанія подумає двічі, перш ніж використовувати анти конкурентну тактику, яка була визнана незаконною в пошуку, підсумовує видання.

Державне регулювання цін від Камали Гарріс

Україна майже покінчила з державним регулюванням цін — цей захід трактували як пережиток радянських часів. Але питання раптом вийшло на вищий рівень дискусій не де-інде, а в США: кандидат у президенти від Демократичної партії Камала Гарріс офіційно заявила, що в рамках боротьби з інфляцією запровадить заборону на завищення цін (price gouging) на харчові продукти. У її штабі конкретизували мету: "великі корпорації не зможуть несправедливо експлуатувати споживачів для отримання надмірних корпоративних прибутків".

Однак чи буде ефективною таке регулювання і чи стане бажаним результат? Як з´ясували журналісти ABCnews, економісти очікувано розійшлися в думках.

Розкол починається вже з оцінок ролі корпоративної спекуляції в інфляції під час пандемії. Дехто вважає вагомим фактором жадібність гравців з великою часткою ринку. Так, за офіційними даними, рентабельність роздрібної торгівлі продуктами харчування в США зростала з 2021 р., навіть коли інфляція почала сповільнюватися. Тому прихильники регулювання стверджують, що продуктові компанії мають занадто багато можливостей впливати на ціни. Простими словами, йдеться про те, що, скориставшись пандемією, компанії з великою ринковою владою начебто утримували завищені ціни навіть тоді, коли ситуація поліпшилася. Тому їх і треба контролювати.

Протилежна думка заснована на твердженні, що загальновизнані інфляційні фактори з боку пропозиції (розриви ланцюжків постачань, дефіцит товарів тощо) в поєднанні з урядовим стимулюванням попиту підштовхнули ціни вгору за хрестоматійним "законом" попиту і пропозиції. А от корпорації тут ні до чого, тому їх не треба жорсткіше контролювати. Навпаки, нові обтяжливі правила начебто призведуть до підвищення цінників.

Нарешті є третій погляд. Заборони не потрібні, бо ринок уже й так справляється: ціни на продукти харчування в США у липні зросли на 2,2% рік до року — це абсолютно нормально. Утім, розширити державний нагляд за корпоративною практикою не завадить.

Видання нагадує, що варіанти заборон на завищення цін є в більшості американських штатах, але вони як правило стосуються таких випадків, як раптовий дисбаланс попиту і пропозиції, наприклад під час стихійних лих.

Додамо, що вплив США на спосіб мислення еліт у прозахідному світі залишається величезним. Орієнтуючись на них, Україна встигла взяти курс на дерегуляцію. Цікаво, чи якось зміниться державна політика в нас, якщо Гарріс переможе і виконає обіцянку…

Новий виток робототехніки: інвестиції в гуманоїдів

Слідом за світовими ЗМІ ми дедалі більшої уваги приділяємо новому витку робототехніки, яка починає впроваджувати на виробництвах гуманоїдів, що здатні навчатися, орієнтуючись у середовищі (а не просто виконувати обмежене коло завдань, наприклад переміщувати щось з точки А в точку Б). Такі моделі розробляють і вже презентують Tesla, OpenAI, NVIDIA, Apptronik, інші американські виробники. Не відстають і китайці, які нещодавно показали андроїда, "найнятого" на одному з автомобільних заводів. Настав час подивитися на ситуацію "з висоти".

Як на ці зміни реагують ринки? Видання Aol зібрало свіжу статистику і прогнози експертів. Так, за даними CB Insights, у першій половині 2024 р. компанії, що займаються гуманоїдною робототехнікою, залучили майже $793 млн — це суттєво більше, ніж у попередні роки. А Goldman Sachs прогнозує, що до 2035 р. обсяг ринку гуманоїдів сягне $38 млрд, до того ж такі машини замінять людей на 5-15% наявних робочих місцях в автомобілебудуванні, а також на небезпечних посадах, наприклад на ядерних об´єктах.

Інвесторів на ринок гуманоїдів приваблюють перспективи, які відкриває в навчанні роботів генеративний штучний інтелект. Раніше роботи були заточені під певне завдання, а щоб модель виконувала щось інше, її доводилося перенавчати на конкретних даних. Тепер андроїди можуть навчатися вже в процесі роботи через візуальні, текстові і звукові сигнали.

Ну і вишенька на торті від віце-президент Nvidia з робототехніки та периферійних обчислень Діпу Талла. Він вважає, що людиноподібні роботи масово вийдуть поза межі виробництв і стануть такими ж звичними у побуті, як смартфони та електромобілі, якщо компанії зможуть масштабуватися і знизити витрати до $10 тис. за штуку. 

Європа розкололася у ставленні до культивованого м'яса

Інвестиції у клітинне сільське господарство, а точніше в культивоване м´ясо, набирають обертів.

Численні виробники м´яса, вирощеного в лабораторіях зі стовбурових клітин тварин, відкриваються на європейському континенті. Найближча до нас подія: Польща підтримала свого першого і єдиного виробника лабораторно м'яса, вирощеного в лабораторії LabFarm державним грантом на 2 млн євро (це допоможе компанії продовжити дослідження, розширити потужності та оптимізувати біопроцеси), пише European Correspondent. Ось свіжа карта стартапів з культивованого м´яса у Європі.

Компанії з виробництва культивованого м'яса і морепродуктів у Європі

Отже, станом на 2023 р. Європа досягла певних успіхів у галузі культивованого м'яса. Серед ключових моментів можна назвати відкриття заводу Mosa Meat у Нідерландах та потужну фінансову підтримку галузі з боку уряду Великої Британії. Європейські компанії перебувають на передньому краї досліджень та інновацій у сфері сталого розвитку (хоча й відстають від американських за рівнем ринкової капіталізації).

Здавалося б, можна сказати, що в Європі більше надій і коштів спрямовують у цю інноваційну галузь, аби зробити таку продукцію недорогою та доступною для широкої аудиторії. Але це тільки частина правди. Австрія, Франція, Кіпр, Греція, Угорщина, Люксембург, Мальта, Румунія та Словаччина не в захваті від м´ясної альтернативи, а Італія вже наклала заборону на культивоване м'ясо.

У такого бізнесу, як завжди буває з інноваційними галузями, є прихильники і противники зі своїми аргументами. Серед аргументів "за": гуманне ставлення до тварин, потенційне масштабування у виробництві їжі та подолання наслідків промислового сільського господарства, які стають дедалі відчутнішими через викиди метану в атмосферу. Вирощування м'яса з клітин, за дослідженням CE Delft, може зменшити вплив на клімат на 92%, скоротити забруднення повітря на 94% і дозволить використовувати на 90% менше землі.

Проти поширення лабораторного м´яса зазвичай виступають з таких позицій. Новий продукт ще недостатньо досліджений з погляду безпеки для здоров´я. І загалом вирощене в лабораторіях м'ясо загрожує традиційному виробництву харчових продуктів.

Питання в тому, чи досягнуть виробники культивованого м'яса більших успіху ближчими роками. Напевно відомо одне: їхня продукція повинна відповідати суворим вимогам Європейського агентства з безпеки харчових продуктів (EFSA), перш ніж потрапити на ринки.